ВІРШІ ВИКЛАДАЧІВ
НАДІЯ СИДІЙ
викладач спецдисциплін
* * *
Чому, коли побачу в синім небі
Я журавлиний ключ, що вдаль летить
Услід кричу: ' Не відлітай, не треба!
Без тебе сумно так і важко жить!'
А як весною ранньою почую
Строкатий звук з лелечого гнізда -
Радіє серце, це мені віщує
Довершення родинного тепла...
Калину, мальву, руту біля хати,
Вербу, яка вклоняється землі -
Вкраїни символи крилато
Обнімуть міцно вірні журавлі...
ВІТАЛІЙ МЕЛЬНИК
заступник директора з господарської частини
ВІЛЬНОГО ПОДИХУ ДЕНЬ
Порушені нині кордони
Кричать безмовним жалем…
Стогнуть степи й терикони
За вільного подиху днем…
Скільки ще сотень героїв
У нерівній поляжуть борні?
Скільки ще, Нене-Вкраїно,
Терпіти ці муки тобі?
Боже, дай сили і віри –
Здолати лихих ворогів,
А кривду, брехню і свавілля –
Кинути в прірву віків.
Не пройде нога супостата
По рідній батьківській землі.
Допоки ще дихати можу
І б’ється ще серце в мені…
Загоїш ти рани, Вкраїно!
Не кров’ю своїх ворогів,
А світлою мужністю сина
Що в бій цей нерівний ступив…
Народе, нескорений…гордий…
Немає тобі забуття.
Із прапором синьо – жовтим,
Ти твориш нове майбуття.
І Матір хай Божа зсилає
Небесних всіх ласк і щедрот:
Миру й достатку державі,
Де живе волелюбний народ!
* * *
Боріться, поборете, Вам Бог помагає, -
Учив нас «безсмертний» Тарас,
Що в своїй хаті є й своя правда,
Докажете нині ще раз!
ФОРМУЛА ПРОСТА
(триптих)
* * *
Ти струни мого серця зачіпаєш…
Як ніжний лад гітари його стук…
Але не знаєш ти… Не знаєш
Про мрію моїх… найніжніших рук…
* * *
Такі близькі твої вуста,
Але далекі водночас…
Цілунку формула проста…
Та недосяжна є для нас.
* * *
В очах твоїх я можу потонути…
Як мене вабить їхня глибина!
І хоч не бути разом нам…Не бути…
Та на душі така весна!
* * *
Уже у вирій відлетіли журавлі
Уже в полях давно нема колосся,
Та коли важко на душі мені,
То згадую твоє розплетене волосся…
Та не в моїх обіймах засинаєш…
Уста твої цілують не мене…
Як мучуся без тебе! Ти не знаєш…
І мука ця, мов ВІЧНІСТЬ, не мине…
Тобі я ладен небо прихилити,
І зорі в коси твої заплести…
Не можу з свого серця відпустити
Таку як ти… Таку як ти…
* * *
Знову мокра шибка
за моїм вікном…
Плаче щедра осінь
кольоровим сном.
Знов бешкетник вітер
Заміта сліди…
Чом мене так часто
Ігноруєш ти?
Хоч пора на дворі
Тепла і ясна,
Душу хай зігріє
Кава запашна…
Чи міцна Espresso,
Чи смачна Latte…
Та без тебе, мила,
Все воно не те.
РОМАН БЛАГИЙ
завідувач відділенням ветеринарної медицини
викладач спецдисциплін
МИ УКРАЇНЦІ
Ми патріоти! Ми йдемо ворогів побороти!
Ми – за життя і свободу!
І не дамо ми своєму народу
Знову попасти у вічнеє ярмо!
Прагнем душею, ділом доб’ємся,
Щоби народ наш не помилився,
Щоби дорогою правди він йшов…
А поміж нього була лиш любов!
Станемо разом пліч – опліч усі!
І побудуємо Храми нові…
І возвеличим країну свою
Ми і на небі, і на землі!
Хай ми будемо всіма знані у світі,
Хай в нас сміються маленькі діти!
Хай буде завжди мир на землі,
І колосяться поля запашні.
Слава про нас хай лине у світі…
А вороги, хай бояться навіки!
Ми – УКРАЇНЦІ! Ми – патріоти!
Нас яничарам уже не збороти!
МАРІЯ БАРДАЛЬ
викладач спецдисциплін
ПОРОЗУМІЛИСЬ
Каже "новий українець"
Свому економу:
"На наступному вже тижні
Будуть гості в домі.
Щоби було все глянцово,
А не так огидно,
Щоби нас на всю Європу
Було звідси видно."
Той побіг, "новий" питає:
"Та куди ти, брате?"
-Треба наше опудало у краватку вбрати.
ВИСОКА... ТЕМПЕРАТУРА?
Дзвонить чоловік в лікарню,
Бо біда у хаті,
Раптом захворіла жінка,
Треба лікувати.
Піднялась температура,
Потрібні уколи,
Урожай он пропадає,
Бо не йде у поле.
Алло! Швидка допомога!
Чоловік гукає,
Бо така температура,
Що жінка вмирає.
-А яка вона висока?
Запитали просто...
Чоловік відповідає
- Метр дев'яносто!
